Роман Гапачило: «Ми тратили по 2-3 години в день на пошук спонсора»

[Кэп]

Первый этап Интернет-марафона « Деньги в КВН » достигает финишной черты, которую мы подведем завтра. И если начинали мы с интервью с Антоном Столярским , то закончить хотелось бы тоже в том же формате. Напоследок публикуем интервью с Романом Гапачило (команда КВН «Набла», главный редактор лиги КВН «Европа», Львов)

- Привіт! Як твоє життя? Якими новинами можеш порадувати читачів?
- В мене все прекрасно, я б навіть сказав, що краще всіх. Літо, сонце, люди на морях – а я в офісі на роботі – що може бути краще?
- Робота «поза КВН» - для чого вона?
- Коли ти починаєш грати в КВН – тим більше коли ти стаєш успішний в цій грі, ти просто так залишити це не можеш. Адже кожного дня в голову потрапляють ідеї номерів, жартів, які хочеться реалізувати і побачити, як на них відреагує глядач. Тому після своєї участі як КВН-щик я працюю редактором в лізі КВН «Європа» Львів.
- Чому на певному етапі попрощався з «Наблою»? Які відносини наразі між вами?
- Все має свій початок і має свій кінець. Роки, які я провів в «Наблі» - я їх буду згадувати тільки з приємними емоціями, адже я працював з талановитими, креативними і успішними людьми. Як на мене, на той час, коли я вирішив піти в межах КВН, ми досягли всього, чого могли і це був пік. В таких випадках краще піти, щоб дати собі і чомусь новому такого ж успіху, а може і ще більшого.
- Як зараз гумор дозволяє тобі заробляти на життя?
- Ну, перш за Все я працюю в компанії, яка свого часу стала спонсором команди «Набла» і дала нам 1000 грн в 2003-ьому році на пошиття наших перших бурдових сорочок, і підтримувала нас протягом 5-ти років, в тому числі поїздки в Москву у Прем’єр Лігу, а це далеко не 1000 грн…
Також я зараз працюю в Гумор Шоу «Вар’яти» під керівництвом Сергія Притули, що локується по всій Західній Україні. Шоу доволі успішне, у Львові навіть маємо 2-ві вечірки підряд, бо люди не вміщаються всі бажаючі в перший день.
- Ти встиг пограти у багатьох телевізійних і не телевізійних лігах КВН. Наскільки важливе питання грошей, коли йдеться про потрапляння «в телевізор»? Чи були моменти, коли гроші вимагалися?
«Не маєш грошей – не грай в КВН» Гусман.
Можу лише додати – що це правда. Та нікому взятки ми ніколи не платили щоб потрапити в ту чи іншу лігу, та ніхто б і не взяв. Пошук спонсора для команди має бути так само важливо, як і тренування конкурсу розминка. Ми свого часу тратили по 2-3 години в день на пошук спонсора протягом 3-4 місяців, і знайшли !
- Романе, як, на твою думку, правильно шукати спонсора? І як його потім не втратити?
- Перш за все потрібно зрозуміти, кому може бути це цікаво, не треба ходити до всіх підряд. Дивимось для кого ми виступаємо, хто рекламується для цієї категорії людей, прописуємо список компаній, розробляємо листи з різноманітними печатками і вперед - у Вищу Лігу!
- Восени хотів би приїхати у Затоку, на фестиваль?
- Бажання завжди є, та от можливості вирватись може і не бути. Та завжди читаю On line репортажі. Тому я духом в Затоці!!!

- Окремим блоком хочеться поставити декілька запитань, як до творця (продюсера?) команди КВН «Коліжанки», яка вже встигла завоювати собі всеукраїнське (як мінімум) визнання серед КВНщиків і глядачів.
Скільки приблизно було вкладено коштів в команду в перший рік?
- Ой, в жінок вкладай-не вкладай – треба ще=). В перший рік практично ми виступали без споносора, таким споносром був кожен учасник. Та потреби такої не було – рівень ліг не потребував внесків і т.д.
- Що ти вважаєш більш важливою рушійною силою команди: фінансову підтримку чи все ж таки талант?
- Командний дух. А саме дух однодумців – які знають свою ціль, чітко прописали кроки і ресурси які їм для цього потрібні, і кожен відповідальний за свій сегмент роботи: пошук спонсора, написання матеріалу, пошук реквізиту, пошук нових талантів в команду і т.д. Саме на мою думку такі команди можуть досягати максимального результату і в таких командах я працював.
- Чи не вважаєш помилкою ідею зі створенням команди? Для чого вона була створена і що тепер ти отримуєш від команди, «що вже стала на ноги»?
- Ні. Коліжанки – це проект, в який я вклав багато часу, нервів і зусиль. Адже дівчата були зібрані простими кастингами, які я організував у Львові і з них ми відібрали цих чарівних молодих людей. Вони мали шалене бажання грати в КВН і талант, а ми мали досвід і розуміння, що треба робити і як.
Команда була створена як проект якому не має аналогів, україномовна жіноча команда – цікаво. Ціль була – виступати в телевізійній лізі. Нажаль через проблеми ТТО «Амик» телевізійної ліги в Україні не має.
Та дівчата приймали учать в Бійцівському клубі і перемогли. А радість команди – це і є те для чого я створив цю команду.
- По традиції – декілька побажань нашим читачам.
- Грайте в КВН і любіть життя сьогодні!

Спасибо Роману за интервью! Завтра мы подводим итоги этого марафона, и уже в понедельник стартует следующий.